Незабутня зустріч в «Карітасі»

10 жовтня – день неповносправних людей

 Добрими друзями для учнів та вчителів Дроговизької ЗОШ І-ІІІ ст. Миколаївського району стали вихованці благодійного фонду «Карітас» Стрийської Єпархії. Парох нашого села о.Роман Коцопей познайомив нас 4 роки тому.І відтоді наші зустрічі стали  частими. 8 жовтня  ми завітали в «Карітас» до своїх друзів, молодих людей з особливими потребами. У переддень Дня неповносправних людей ми приїхали з гостинцями від учнів  школи та вчителів і провели майстер-клас з орігамі.Члени гуртка «Добре серце»,учениці 10 класу, спільно з вихованцями «Карітасу» виготовляли  вироби з паперу. З перших хвилин ми відчули надзвичайну атмосферу  добра, щирості, радості й відкритості.

Школярі зустрілися з давніми друзями, завели нові знайомства. Побачили, що в кожної людини, навіть з розумовою неповносправністю, є індивідуальний дар і талант, який у фонді їм допомагають віднайти й розвивати. Координатор п. Леся розповіла, як центр сприяє становленню незалежності неповносправних осіб через навчання соціальних навиків. Учні були  здивовані, що вихованці самі можуть приготувати обід, виготовляють вироби з бісеру, дуже гарні вітальні листівки, намисто.

Але найбільш вражаючим було спілкування в дружній, невимушеній обстановці. Кожен сам знайшов собі співрозмовника і, як виявилося з вражень учнів про цю зустріч, дуже багато пізнав для себе й духовно збагатився.

Ми вкотре пересвідчилися й відчули на  собі, що справді в людей неповносправних є особлива місія зцілювати серця й руйнувати бар’єри, які розділяють людей і заважають їм щасливо жити.

Висловлюємо щиру подяку о. Роману Коцопею за сприяння в проведенні зустрічі та надання автотранспорту для поїздки.

                            Галина Грица, учитель основ християнської етики                             Дроговизької ЗОШ І-ІІІ ст. Миколаївського району

 Мої враження від поїздки у БФ «Карітас»

Напередодні  дня неповносправних  людей ми з однокласниками та вчителем християнської етики Галиною Святославівною відвідали підопічних благодійного фонду «Карітас»  при Стрийській Єпархії, з яким наша школа підтримує зв’ язок уже багато  років. Від учнів та вчителів школи привезли їм солодощі (цукерки, печиво, вафлі),  фрукти й  горішки.

Це була моя перша така поїздка, тому емоції переповнювали мене. Спочатку, коли ми зайшли в майстерню, де вони працювали, я розгубилася, не знала, про що говорити і що робити. Галина Святославівна та вихователі першими почали розмову й познайомили нас. Потім ми спільно помолилися й почали  майстер-клас із виготовлення ягідки  у техніці орігамі. Кожен із нас мав свого учня (учнів), якого вчив правильно виконувати «модулі» - заготовки до виробу. Я познайомилася з двома хлопцями - Андрієм і Юрою.

Спочатку  вони соромилися мене, але пізніше ми все-таки знайшли спільну мову. Хлопці розказували, що вони вміють виготовляти власними руками, яке їхнє улюблене заняття, що  люблять їсти та інше. Андрій і Юра дуже старалися, щоб правильно виготовляти   модулі, проте були певні труднощі. Було важко спостерігати , як людина хоче що- небудь зробити, але через проблеми зі здоров ям, на жаль, не може. Я із задоволенням ще зустрінуся з ними, бо їхні серця відкриті, а душа чиста від спокус сучасного світу. Вони випромінюють добро, спокій, радість і багато-багато позитиву. Нам усім потрібно вчитися в них радіти життю, цінувати кожен прожитий день і дякувати Господеві  за все, що маємо.

Для себе я зробила висновок, що щастя – це вже коли ти народилася здоровою. Потрібно дякувати Богу, що маю можливість повноцінно жити, і перед тим, як гнівити Господа своїми наріканнями на долю, треба згадати тих людей.

Верещинська Світлана, учениця 10 класу

Мої враження від поїздки у БФ «Карітас»

Мені сподобалась поїздка до «Центру соціальної адаптації  молодих людей з особливими потребами». Коли ми приїхали, то найперше пішли в капличку молитися, а далі почали знайомство. У перші хвилини спілкування я не могла вимовити ні слова. Мені було важко й боляче дивитися на своїх однолітків – дівчат і хлопців, на очах виступали сльози. Але потім я зрозуміла, що вони дуже хороші, добрі, веселі люди. Я не думала, що буде так цікаво з ними спілкуватися. Вони розповідали нам історії зі свого життя, про сім’ю, про свої захоплення.

Ми робили з ними ягідку з модульного орігамі. Вони дуже зраділи, що ми до них приїхали й навчили це робити. Також показали,  що  вміють робити вітальні листівки, гарне намисто, багато виробів з бісеру.

Спілкування з цими людьми змусило мене задуматися  над своїм життям, над вчинками, я зрозуміла, що потрібно цінувати кожну мить, проведену з родиною, з друзями.

Малик Ірина, учениця 10 класу

Мої враження від поїздки у БФ «Карітас»

Мені сподобалась поїздка в гості до неповносправних дітей. Коли ми приїхали,  вони дуже зраділи. Показали,  які вони виготовляли вітальні листівки, гарне намисто. Ми милувалися  їхніми виробами і вкотре переконалися, що в кожної людини, навіть з розумовою неповносправністю, є Божий  дар, лише потрібно їм допомогти розвинути його.

Найбільше мені сподобалося спілкування з дітьми. Вони розповідали нам історії зі свого життя, про свої захоплення, про сім’ю,  були дуже щирі й відверті,веселі,добрі. Ці люди радіють життю і щасливі від того, що живуть.

Після цієї поїздки я зрозуміла надзвичайно важливу істину. Бог нам дав життя, а разом із тим родину, друзів, здоров’я. Потрібно цінувати кожну мить і ніколи не жалітися на життя.

 Малик Лілія, учениця 10 класу.

                    Поїдка в м. Стрий у фонд « Карітас »

8 жовтня 2014 року я разом зі своїми однокласницями та вчителем християнської етики Грицою Г. С. здійснила  поїзду в місто Стрий. Їхали ми з метою навідати наших добрих друзів – неповносправних молодих людей  з фонду « Карітас».

Нас зустріли дуже тепло, з дружніми обіймами та щирими словами. Ми завітали до них не просто так, а з майстер – класом ( як  виготовити лебедя з паперу). Ця техніка називається орігамі.  Помолившись, ми приступили до роботи. Всі  дуже старалися, їм справді сподобалась така робота, й вони пообіцяли , що будуть вчитися такому ремеслу.

З модулів, які ми виготовили разом, дівчата зібрали чудову ягідку.

Ми привезли для них чимало подарунків : яблука, груші, горішки, багато солодощів, залишили виготовленого  власноруч  лебедя та дві  ягідки на згадку про наш візит.

Після роботи ми всі разом  пригощалися смачним чаєм із цукерками, співали пісень, спілкувалися.

Особисто мені дуже сподобалася ця поїздка. Тільки після такого візиту розумієш, що наше здоров’я є безцінним. Ми повинні дякувати Богу за те, що Він подарував нам  життя таким, яким  ми  його маємо зараз.

                                            Мельник  Андріана, учениця 10 класу

0.

Відгук про поїздку в «Карітас» Нещодавно ми під керівництвом учителя християнської етики Галини Святославівни та отця Романа відвідали благодійний фонд « Карітас». Ми довго думали, з чим би поїхати до них, і вирішили навчити техніки орігамі .Також привезли багато солодощів і фруктів, що принесли для них учні та вчителі нашої школи . Усі  хвилювалися,бо не знали, як зустрінуть нас , але коли ми приїхали, то були приємно здивовані. Вихованці центру виявилися привітними , щирими і відкритими. Навчаючи їх, ми побачили , як вони наполегливо стараються і переживають, коли  щось не виходить. Спілкуватися  було приємно , завдяки їм  відкрила для себе багато нового . Я почала по-справжньому цінувати життя . Ці люди дійсно сильні духом , вони не втратили віри . Їхня усмішка є набагато ніжнішою і щирішою, ніж усмішка кожного з нас . Я надіюсь, що ми з ними будемо підтримувати зв'язок. Коваль Марія, учениця 10 класу

 Мої враження від поїздки у «Карітас»

8 жовтня 2014 року я з однокласницями та  вчителем християнської етики відвідала благодійний фонд «Карітас»,який розташований у Стрию.

До цього дня ми ретельно готувалися, адже розуміли, яка велика відповідальність лягла на наші плечі. Щоб не їхати з порожніми руками, ми зробили ягідку та лебедя, використовуючи техніку модульного орігамі. У них вкладено багато праці та любові. Коли всі приготування були завершені, ми з майстер – класом вирушили до цього фонду.

Через хвилювання ми не помітили, як вже заїжджали на подвір’я фонду «Карітас». Спочатку зайшли в капличку помолитися, а потім у кімнату, де й проводили майстер – клас. Перші емоції були незрозумілими. Коли я побачила цих людей, у мене не було слів. Спочатку їхній зовнішній вигляд налякав усіх. Тоді ми розпочали знайомство і виявилося, що це світлі та щирі люди, які прагнуть спілкування та розуміння від оточуючих.

Під час майстер – класу ніхто не змовкав ні на мить. Усі весело говорили на різні теми . Нам було дуже приємно навчити цих людей робити те, чого вони не вміють. Спільними зусиллями ми зробили ще одну чарівну ягоду.

Пізніше вони подарували нам вазу з квітами, які зробили власноруч. Дивлячись на неї, розумієш, що в такий невеличкий подарунок вкладено дуже багато зусиль. У такі моменти сльози навертаються на очі.

Отже, поїздка в «Карітас» була сповнена різних емоцій. Проте  я з радістю чекаю ще однієї нашої зустрічі. Адже спілкування залишило теплий слід у серцях кожного з нас.

Хасанова Василина, учениця 10 класу